Біот – маленька комуна на Лазурному узбережжі

Біот є невеликим прибережним містечком-селищем, яке затишно розташувалась на мальовничих пагорбах Провансу між Каннами й Ніццою, поблизу Антіба. Всі околиці густо заросли оливковими деревами й мімозою, яка навесні надає їм особливої чарівності.

Місцеві жителі дуже люблять своє містечко, яке просто потопає в квітах і зелених насадженнях. Навіть на вузеньких середньовічних вуличках, де немає місця для квітучих клумб, багато красивих рослин вирощують в квіткових горщиках.

Biot 6

Біот прекрасно поєднує в собі середньовіччя та сучасність. Місто цвіте в повному розумінні цього слова. Кожен з жителів намагається прикрасити його й внести свою родзинку. Навесні в Біоті відзначають особливе свято – Мімози, під час її цвітіння вулиці й будинки прикрашені запашними жовтими кущиками і квітковими гірляндами. Багато туристів приїжджають сюди спеціально, щоб взяти участь у святі.
На сьогодні – Біот включений в екскурсійні тури – подорожі визначними місцями середньовічної Франції й привертає до себе увагу поціновувачів старовини та романтиків.

Biot 2

Історичні відомості про містечко Біот

Територію Біота ще в II столітті до н.е. заселяли племена, які віднесені до лігурійців. Племена лігурійців вели збиральний образ життя й проживали в основному в регіонах, які відносяться до сучасної Італії. Територія Біота почала контролюватися Римською Імперією, а точніше її областю – Антиполіс (нинішній Антіб) в 154 році до н.е. Римляни залишили безліч пам’ятників і надписів, які збереглися до нашого часу. Римська Імперія контролювала ці території до періоду пізньої античності.
Час між кінцем римського панування й раннього середньовіччя залишається маловідомим.
Біот згаданий в XI столітті н.е. в досить старому статуті абатства Сен-Віктор-де Марсель. На території невеликого містечка в 1042 році була побудована каплиця Сент-Філікс.
Близько століття (з поч. XII століття й до поч. XIII століття) Біотом володіли тамплієри. У другій половині XIV століття війна, що тривала близько ста років, і чума розорили містечко. Після знищення військовими в 1387 році, воно стало притулком для піратів і розбійників. В наш час, в квітні, проводиться великий історичний фестиваль, приуроченій цій темі – “Біот і тамплиєри”.

Читайте также:  [:ru]Где отдохнуть в Биоте?[:ua]Відпочинок у Біоті[:]

Biot 3

Нове життя Біот отримав у 1470 році, коли Рене (Король Провансу) переселив до нього з Онеглія 50 сімей.
За XVIII століття містечко встигло піддатися розгрому й заново відновитися.
Розташоване на пагорбі Лазурного берега містечко, в колишні часи було добре укріплене й обнесене мурами. Закривши в’їзні ворота, він ставав неприступною фортецею для ворогів.
Практично весь час Біот славився скляним, гончарним і ювелірним ремеслами, а також художниками. Предмети зі скла, вироблені в Біоті, здобули популярність у всьому світі. Особливо знаменита місцева технологія склодувів, де скляні вироби не однорідні, а з бульбашками. Сьогодні, свідками процесу виготовлення можуть стати звичайні туристи.

Гончарне виробництво

Протягом шістнадцятого та сімнадцятого століть, гончарство збагатило жителів невеликого прибережного містечка. З шістнадцятого століття глечикова промисловість розвивається, щоб перетворити Біот у важливий центр гончарного виробництва. Однак, у дев’ятнадцятому столітті, значення видобутку, кераміки та кам’яної печі зменшилося. На початку XX століття занепад гончарного виробництва зростає.

Читайте также:  [:ru]Шопинг в Биоте[:]

Biot 4

Біот в ХХ сттолітті

На початку двадцятого століття містечко переорієнтувалося на сільське господарство, в основному обробляли виноград і ґрунтовно зайнялися садівництвом. Ці галузі почали регресувати до 1960 року, коли почав розвиватися новий вид діяльності.
У 1970 році створюється за провідними Європейськими технологіями бізнес-парк Софія Антиполіс.
Біот змінюється, розвиваються райони за його межами, починають свою роботу дослідні центри Національного інституту сільськогосподарських досліджень, Національного інституту досліджень в області комп’ютерних наук та Університету Ніцци. У цей же час починається розквіт мистецтва й ремесел. Свєт, Пейнет і багато інших оселилися в Біоті та внесли свій внесок у його популярність.

Biot 7

У 1956 році Елой Моно створив скляний посуд, після чого Біот стає містом ремесел. На сьгодні, містечко удостоєне високої нагороди – знаку «місто майстрів мистецтва» за свої неперевершені вироби зі скла. Характерною особливістю цих виробів стала наявність в них бульбашок, які нагадують шампанські вина – візитну картку Франції.

Читайте также:  [:ru]Активный отдых в Биоте[:]